Сторінка

Керівника музичного

Керівник музичний - Чепара Ірина Іванівна

Стаж роботи - 2 р.

Напрям роботи :

Використання інноваційних технологій в музичній діяльності дошкільників.

З метою ефективного розв'язання питань музично-естетичного розвитку, у ЗДО створене сучасне розвивальне середовище. Музична зала оснащена музичним центром, є добірка компакт-дисків із записами народної, класичної музики; дитячі музичні інструменти, музичні іграшки, атрибути, костюми.

За попередні два навчальні роки музичний розвиток дітей в ЗДО забезпечував керівник музичгий Чепара Ірина Іванівна. Керівник музичний проводить планомірну роботу щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи з розвитку творчих здібностей малюків. Впроваджуються різні види музичних занять, на яких забезпечується формування музичних здібностей, виконавських умінь дітей, стимулюється їх творчість. Педагог виховує у дітей любов та інтерес до музики, знайомить їх з різними музичними творами, залучає дошкільників до співу, ритміки, гри на дитячих інструментах, вчить передавати образи у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації, мовленнєві та музично-рухові вправи.

Системність і цілісність освітнього процесу досягається через добір методів і прийомів у відповідності з етапами засвоєння дітьми музичних завдань різного ступеня складності, вміло застосовується індивідуальний підхід та ейдетика у вивченні текстів і пісень.

Згідно з річним планом роботи в ЗДО проводяться свята, розваги, тематичні заняття.

До вирішення завдань з художньо-естетичного розвитку залучаються батьки, які допомагають у створенні естетичних умов організації життєдіяльності дітей та в організації освітнього процесу. Батьки приймають активну участь у підготовці та проведенні дитячих свят та розваг.

Музика важлива для розвитку і взаємовідносин дитини

Недавні дослідження психологів показали, що заняття дітей музикою і навіть просте прослуховування музичних творів сприяють розвитку дитячого мозку. У той же час інші дослідження показали, що, якщо батьки слухають з дітьми музику, співають пісні або танцюють, це позитивно позначається на взаєминах між ними.Іншими словами, музика має для дітей безліч переваг. Розглянемо їх докладніше.

Вплив музики на розвиток дитячого мозку

Дослідження, у яких були використані різні техніки нейровізуалізації, показали, що навчання дітей музики в ранньому віці (до 7 років) викликає фізичні зміни в структурі та функціях мозку.

У ході одного з даних досліджень було встановлено, що при заняттях музикою в мозолистому тілі (ділянці в центральній частині мозку, що відповідає за координацію між півкулями) збільшується кількість білої речовини. Іншими словами, збільшується кількість нейронних зв’язків між півкулями. Наприклад, відомо, що Альберт Ейнштейн з дитинства грав на скрипці, і дослідження його мозку показало надзвичайно сильні зв’язки між різними ділянками.

Інше дослідження показало, що раннє навчання музики збільшує кількість сірої речовини в корі головного мозку, особливо в сенсомоторній його області. Таким чином, у дитини розвивається координація. Також було встановлено, що поліпшена координація в свою чергу покращує емоційну регуляцію і здатність пригнічувати негативні емоційні реакції на події. Іншими словами, заняття музикою з раннього віку підвищують здатність дитини справлятися з розчаруваннями і уникати надмірно емоційних реакцій на складні ситуації.

Ще одним відкриттям стало те, що навіть нетривалі заняття музикою призводять до збільшення кровотоку в лівій півкулі. Це сприяє розвитку здатності сприйняття мови.

У 2018 році в ході дослідження група американських вчених довела, що діти з раннього віку реагують на прослуховування музики, і це заняття сприяє розвитку у них мовних навичок. Було також встановлено, що, крім навичок мовлення, музика позитивно впливає і на розвиток інших пізнавальних функцій (таких як увага, візуально-просторове сприйняття і виконавчі функції).

Взаємозв’язок між музикою і функціонуванням мозку став темою для численних досліджень психологів. Використання методів нейровізуалізації в дослідженнях, проведених за останні кілька років, показало, що музика активізує всі ділянки головного мозку. Це стосується всіх людей, а не тільки до дітей.

Для музикантів гра на інструментах не тільки активізує мозок, але і розвиває його. У цілому в музикантів спостерігається більша кількість нейронних зв’язків між півкулями мозку, ніж у інших груп людей. Вони також мають гарну довготривалу пам’ять, слух і гнучкі когнітивні функції. Завдяки нейропластичності (виникненню нових нейронних зв’язків) ці функції розвиваються.

Простіше кажучи, гра на музичних інструментах і прослуховування музики «перебудовують» мозок, зміцнюючи вже існуючі нейронні ланцюги або формуючи нові.

Вплив музики на успішність

Експерти в області дитячого розвитку сходяться на думці, що прослуховування музики розвиває у дітей навички слухання, а також допомагає їм долати труднощі в навчанні. Однак результати останніх досліджень показують, що активні заняття музикою можуть мати для дитини безліч додаткових позитивних ефектів.

Крім усього іншого, заняття музикою розвивають:

сприйняття мови, мовні навички та грамотність;
навички усного рахунку;
інтелект;
увагу і концентрацію;
фізичне здоров’я.

Вплив музики на соціальний та емоційний розвиток

Гра на музичних інструментах може викликати у дитини відчуття досягнення, а також підвищити її самооцінку. Також дитина може розвинути впевненість в собі, наполегливість у подоланні труднощів з навчанням, самодисципліну тощо.

Американськими вченими був проведений експеримент, у ході якого досліджувався соціальний розвиток дітей, зокрема, такі характеристики, як компетентність, впевненість у собі, турбота про оточуючих і згуртованість. У дослідженні взяли участь 180 дітей у віці від 8 до 17 років. Протягом трьох років діти, крім звичайної шкільної програми, займалися музикою в шкільних оркестрах. Експеримент продемонстрував, що всі учасники показали значне поліпшення всіх досліджуваних характеристик.

Заняття музикою найкраще починати з раннього віку

Слухати музику або вчитися грати на музичних інструментах корисно в будь-якому віці, навіть у дорослому. Це викликає почуття задоволеності собою і позитивні зміни в роботі мозку. Однак експерти вважають, що максимальна користь може бути досягнута, коли дитина почала займатися музикою до семи років.

Сучасні батьки все частіше включають дитині музику з перших місяців життя. Молоді мами співають своїм дітям пісеньки й купують їм музичні іграшки. Граючи з ними, дитина розуміє, що для того, щоб видати певний звук, потрібно натиснути на кнопку. Таке розуміння причини і наслідку стає першим кроком в освоєнні музичних інструментів.

Спільне прослуховування музики з дітьми зміцнює ваші взаємини з ними

Вчені стверджують, що спільне прослуховування музики або спів зміцнює взаємини між батьками і дітьми, а також розвиває емпатію. Такі заняття, як спів або танці, вимагають синхронізації. Навіть просте прослуховування музики активізує ділянки мозку, що відповідають за співчуття, позитивні емоції й задоволення. Дослідження показали, що прослуховування музики призводить до виділення дофаміну — гормону, який активізує центр задоволення в головному мозку.

Спільні заняття музикою дозволяють учасникам більш гармонійно взаємодіяти один з одним. Згодом така взаємодія виходить за рамки занять музикою і проявляється і в повсякденному житті.Інші дослідження показують, що розвиток емпатії в ранньому дитинстві сприяє розвитку соціальних навичок і схильності дитини до співпраці.

Існує багато способів використовувати музику для взаємодії з дитиною. Розглянемо деякі з них.

Співайте дитині колискові. У немовлят це не лише формує емоційну прив’язаність до мами, але і сприяє розвитку мовних навичок. Коли дитина стає старшою, ви можете співати разом з нею. Спів дозволяє вам емоційно налаштуватися один на одного. Знайдіть веселі дитячі пісеньки, які ви зможете співати разом з дитиною і всією сім’єю. Це може стати хорошим заняттям для сімейних поїздок, спільних вечерь і інших подібних моментів.

Танцюйте з дитиною. Можна почати з того, що ви візьмете дитину на руки і будете кружляти по кімнаті разом з нею. Для цього вибирайте дитячу музику, яка подобається вашій дитині. Коли дитина піде в школу, попросіть її навчити вас танцювати під її улюблені пісні. Не бійтеся здатися кумедними, коли будете веселитися разом з дитиною. Це заняття може замінити перегляд телепрограм, і це позитивно позначиться на вашій фізичній формі.

Слухайте музику разом з дитиною. Це також може стати для вас веселим і цікавим заняттям. Ви можете ставити дитині свої улюблені мелодії або разом слухати щось нове. Познайомте дитину з шедеврами класичної музики.

Ходіть разом з дитиною на концерти. Це хороший спосіб урізноманітнити ваше сімейне дозвілля. Ходіть на концерти як класичної, так і сучасної музики.

Вчіться грати на музичних інструментах разом з дитиною. Ваші заняття можуть стати хорошим прикладом для дитини. Дослідження показують, що гра на музичних інструментах сприяє розвитку когнітивних, соціальних і емоційних навичок не тільки у дітей, але й у дорослих. Ви можете грати з дитиною в дуеті, і такі заняття можуть стати вашим загальним хобі.

Вибираємо класичну музику для малюків

Нам іноді складно повірити в те, що класична музика може принести малечі величезну користь. Однак деякі експерти вважають, що слухання класики робить дитину більш здоровою, розумною та щасливою.

Ідея про те, що класична музика приносить маленьким дітям користь, не нова, за останні десятиліття зібрано безліч доказів на підтримку цього твердження. Цікаво, що в даний час є досить багато інформації, яка вказує на те, що класичні мелодії можуть покращити фізичний розвиток і здоров’я малюка на додаток до розвитку інтелектуальних здібностей.

Чому для маленьких дітей треба вибирати класичну музику?

Є багато причин, чому маленьким дітям треба слухати класику. Такі мелодії можуть принести багато користі.

Позитивний вплив на фізичне здоров’я

На відміну від багатьох видів музики, класичні твори мають заспокійливу дію на людський розум і тіло. Структуровані й повільні мелодії мають релаксуючу дію на центральну нервову систему і, згідно з деякими дослідженнями, на серце. Це допомагає малюкам краще спати та зміцнює їх психічне здоров’я. Маленькі діти, які погано засинають, і ті, хто страждає від наслідків перенесеної психологічної травми, отримують найбільшу користь від класичної музики.

Покращення розвитку мови

Є чіткий зв’язок між музикою й розвитком мови дитини. Маленькі діти, які слухають класичну музику, швидше вчаться розмовляти й читати. У них краще розвиваються пам’ять і навички аудіювання, які надзвичайно важливі для вивчення мови.

Здатність підвищувати настрій

Однією з найбільш цікавих особливостей класичної музики є її здатність впливати й покращувати емоційне та психічне здоров’я малюка. Слухання класичних мелодій стимулює вироблення ендорфінів у нейронах головного мозку, що покращує настрій і розслабляє тіло. Такий заспокійливий ефект може призвести до покращення психологічного та психічного здоров’я, здатності навчатись.

«Ефект Моцарта»

Найвідоміша й найсуперечливіша перевага класичної музики для малюків – «Ефект Моцарта». Цей термін отримав свою назву в ході експерименту, який виявив, що слухання класичної музики може тимчасово підвищувати коефіцієнт інтелектуального розвитку й покращувати просторово-часове мислення. Французький дослідник доктор Альфред Томатіс також уважав, що класична музика сприяє розвитку мозку. Так, деякі дослідники вважають, що слухання класичної музики стимулює інтелектуальний розвиток, але цю гіпотезу підтримують не всі вчені. Однак навіть якщо «Ефекту Моцарта» не існує, класична музика приносить малюкам багато іншої користі.

Якому виду класичної музики треба віддавати перевагу?

Критерії вибору музики для дитини

Є багато різних видів класичної музики, деякі з них не підходять для дітей. Опери Ріхарда Вагнера, наприклад, занадто гучні та грубі для малюків. Батьки повинні бути обережними, тому що деякі класичні твори можуть або надто збуджувати, або набридати маленьким дітям.

Експерти пропонують список критеріїв, які повинні мати класичні мелодії для дітей. Ці характеристики включають у себе:

Інструментальні композиції. Композиції з великою кількістю вокалу не приносять малюкам користі.
Стійкий та усталений ритм. Музика без систематизованого ритму може стимулювати дітей, але в такому випадку вона не буде розслаблювати й не сприятиме розвитку пам’яті.
Мелодія повинна бути досить простою й легкою для розуміння. Оркестрові твори й опери часто занадто складні для розуміння маленьких дітей. Тому звертайте увагу на твори без вокальних партій, в яких задіяні один або два музичних інструменти.

Десять кращих класичних творів для дітей

Багатьом батькам важко вибрати твори для дітей, тому що вони не завжди добре розбираються у класичній музиці. Ось список десяти кращих класичних творів для дітей, які відповідають критеріям, викладеним вище.

Сюїти для віолончелі соло Йоганна Себастьяна Баха;
«Гольдберг-варіації» Йоганна Себастьяна Баха;
струнний квартет Опус 33 Йозефа Гайдна;
концерт для флейти та арфи з оркестром до мажор Вольфганга Амадея Моцарта;
шість струнних квартетів Вольфганга Амадея Моцарта, присвячених Францу Йозефу Гайдну;
фортепіанні тріо Вольфганга Амадея Моцарта;
струнні квартети Опус 18 Людвіга ван Бетховена (також відомі як «ранні струнні квартети»);
квінтет для кларнета сі мінор Йоганнеса Брамса;
тріо для скрипки, валторни та фортепіано Йоганнеса Брамса;
інвенції Йоганна Себастьяна Баха (також відомі, як «Дво- і тричастинні інвенції»).

Поспостерігайте за реакцією вашої дитини на ці музичні композиції й визначте, які твори подобаються їй найбільше, а потім вмикайте їх систематично.

Консультація для батьків :«Поринаємо у світ музика за допомогою казки»

Музична казка про Мажор і Мінор

Сталася ця історія дуже давно. У одному славному містечку на березі річечки з красивою назвою Мелодія жили-поживали нотки. Було ноток всього сім.

Жили вони дружним нотним станом, не сумували. Веселими були нотки, багато пісеньок вигадували і частенько виступали на різних святах.

Одного дня навесні, коли на деревах стали з’являтися листочки, а на галявинах розпустилися перші квіти, нотки вирішили влаштувати пісенний фестиваль.

Скрипковий Ключ Музикашка запросив нас всіх взяти участь у святі.

— Чим слухачів радувати будемо? — запитав він у присутніх на галявині ноток. — Нові пісеньки вигадали?

— Звичайно, звичайно! — загаласували нотки. — Ми всі написали багато різних пісеньок: і веселих, і сумних.

— Ну що ж, — похвалив їх Скрипковий Ключ, — призначимо день репетиції. Кожна з вас заспіває свої пісеньки. Відберемо кращі і складемо концертну програму.

Вирішили зібратися в суботу на галявині біля річки. День вихідний, ноткам не потрібно буде бігти в музичну школу.

Але ні в суботу, ні в неділю зібратися на галявині ноткам не вдалося. Річ у тому, що в піднебінні оселилася грізна чорна Хмара( музкерівник викладає грізну хмару) і з ранку до вечора поливала все довкола осоружним холодним дощем. Дощ то посилювався, то припинявся ненадовго. Все довкола було мокрим, і нотки зовсім засумували.

— Що ж нам робити? — запитувала у всіх нотка МІ, — як же тепер репетирувати? Стільки грязюки довкола!

— Нічого, — утішала всіх нотка СОЛЬ, — не вічно ж цей дощ тривати буде! Сонечко вигляне, і все налагодиться.

— Як же, налагодиться, — вступила в розмову нота ФА, — дивитеся, яка ця Хмара величезна, незграбна. Вона ні за що з піднебіння сама не піде. Потрібно її як- небудь прогнати.

— Як же її прогнати? Ми ж маленькі, нам з нею не впоратися, — пропищала нотка СІ.

— Треба на допомогу Вітер покликати. Вже він-то її прожене.

— Як же ми його покличемо? — вигукнули ДО і РЕ разом. Він гуляє невідомо де, щось його давненько не видно.

— Напевно, до моря відлетів повітрям морським подихати, — підсумувала МІ. Треба своїми силами справлятися.

— А знаєте що? — запропонувала завжди весела ЛЯ, — давайте ми Сонечко покличемо, воно Хмару і прожене!

— Як же ми його покличемо? — заторохтіли нотки, — та хіба воно нас почує?

— Ми йому пісеньку заспіваємо: веселу, барвисту, веселкову. Сонечко такій пісеньці зрадіє і вийде на піднебіння. Давайте, ноти, вибирайте собі кольори за смаком. Пісеньку вигадуватимемо.

Зраділи нотки. Відправилися по своїх кімнатках вбрання собі підбирати. І ніхто з них не помітив, що весь цей час їх розмову уважно слухав завжди похмурий дід Мінор. Дуже йому не хотілося, щоб на піднебінні Сонечко сяяло.

-Куди приємніше грозова Хмара! — роздумував Мінор, — сумно, сиро, спати хочеться. Благодать! Бач, чого ці вертихвістки придумали. Не бувати тому! Не бачити їм Сонечка!.

Задумав Мінор перешкодити ноткам. Поки вони по своїх кімнатах убиралися, викрав він веселушку – сміховинку ЛЯ (музкерівник забирає ноту з нотного стану). Потягнув він її у високу башту, що на околиці містечка підносилася, і замкнув на самому верху.

Зібралися нотки, всі гарно вбрані, красиві. Принесли папір, олівці кольорові, щоб пісенька і в нотному зошиті яскравою, веселковою вийшла.

-А де ж ЛЯ? – сполошилася нотка РЕ. Щось вона затримується. Чи не сталося чого?

— Піду і покваплю її, — запропонувала ДО, а то без неї починати не можна, красивої музики не вийде.

Повернулася ДО засмучена. Ніде подружку не знайшла.

— Куди ж вона пропала? — здивувалися нотки, як же тепер бути? Без ЛЯ пісеньки веселої — не вийде.

А в цей час нотка ЛЯ сиділа в башті і голосно співала свої найвеселіші пісеньки. Вона не звиклася сумувати. Раптом хто-небудь почує і визволить її з полону. На лужку біля башти пас своїх овечок пастушок. Був він пустотливим і веселим.

Почув пастушок завзяті пісеньки, поглянув на башту і побачив там нотку:

— Ти чого так високо забралася? Не страшно тобі?

— А мене сюди Мінор притягнув і на ключ замкнув, — поскаржилася ЛЯ.

Розповіла вона пастушку про те, що нотки вирішили Сонечку веселкову пісеньку вигадати, а Мінор перешкодити їм хоче.

— Я тобі допоможу, — утішив її пастушок. — Почекай, зараз я дядечка Мажора покличу, він розбереться з цим Мінором!

Дядечко Мажор — добряк відомий, друзів завжди виручити радий. Настрій у нього веселий, радісний.

Двері в башту Мажор запасним ключем відчинив і випустив нотку ЛЯ на свободу.(музкерівник повертає ноту ля на нотний стан)

Нарешті всі нотки разом зібралися. Пісеньку швидко вигадали. Дуже завзятою, дзвінкою вона вийшла, та до того ж всіма барвами веселки переливалася.

Справжня веселкова пісенька! Лише нотки свою пісеньку заспівали, як прилетів звідкілясь Вітер. Почув він, як весело пісня звучить, як ноткам хочеться, щоб Сонечко знов на піднебіння повернулося, і прогнав злу Хмару Тут і Сонечко виглянулоПосміхнулося широко, землю променями відігріло, нотки приголубило. Зраділи нотки. Тепер і до свята готуватися можна! Ось що справжня дружба робить!

Музична казка «Жили – були нотки»

В одній казковій нотної країні жили-були ноти. У кожної нотки було своє ім’я. Нотки, як і діти, були нотки хлопчики, які дуже любили лазити по драбинках, як і всі хлопчаки на всьому білому світі, а були і нотки дівчинки. Вони, як і всі дівчатка-реготухи, дуже любили наряджатися. Нарядів було багато, і тому їх тато Скрипковий Ключ побудував для них чудовий палац. Для кожної дівчинки була влаштована окрема кімната, але… про це трохи пізніше.

Хлопчиків звали так: ДО, МІ, СОЛЬ і СІ. Зібрались вони якось на прогулянку в парк, а там стояла висока драбина. ДО був наймолодший з усіх братів, і зміг забратися тільки на найнижчу сходинку, що стоїть на землі (додаткову). Він стояв там і радів: «Ось який я спритний!» А хлопці постарше, МІ, СОЛЬ і СІ, вирішили влаштувати змагання: хто ж забереться вище всіх. Найспритнішим виявився СІ, він забрався на третю сходинку. СІЛЬ трохи нижче, на другу, а МИ тільки на першу. «Ура, я виграв,- прокричав СІ,- я вище всіх». ДО не образився на брата, а сказав, що він, стоячи на своїй додаткової сходинці, бачить черв’ячків на землі. МИ теж не засмутився, адже зі своєї першої сходинки він побачив, як мама повертається з роботи. СІЛЬ зі своєї другої сходинки побачив найкращу на світі пташку.

— А що тобі там видно, СІ?

— Мені з третьої сходинки видно хмари і небо!

У цей же самий час, дівчата обирали собі кімнати.

— Я буду жити внизу на першому поверсі!- сказала РЕ,-не люблю драбинки, і оселилася під першою лінійкою.

— Тоді я займу другий поверх, між першою і другою смугами,- сказала ФА,- мені дуже подобається дивитися у вікно на наш чудовий яблуневий сад, а знизу і зверху не розгледіти.

— Ну тоді третій поверх мій,-сказала ЛЯ,-мені дуже подобається підніматися сходинками. І оселилася між другою і третьою лінійками.

Ось так дружно жили-поживали веселі нотки. І досі живуть.

хочете перевірити, тоді вирушайте в казкову нотний бік. А веселі хлопці-нотки будуть чекати вас у своїх будиночках

Музична казка «Як нотки вчилися співати»

Жили у казковій країні сім нот, сім сестер. Звали їх – До, Ре , Мі, Фа, Соль, Ля, Сі. Були вони схожі один на одну, всі маленькі, всі кругленькі та ще й голосисті. А голоси у них були чисті, прозорі, та справді трішки одноманітні. Ось заспіває нотка До і вся пісенька у неї – тільки «до» та «до». А у ноти Ре – тільки «ре» та й «ре».

Як і всі принцеси вони жили в гарному палаці, який побудував їх тато король Скрипковий ключ. Молодша сестричка До – вирішила жити на найнижчому, додатковому, поверсі .

Я буду жити під першим поверхом!- сказала РЕ,- і оселилася під першою лінійкою.

А Мі зайняла перший поверх.

Мені дуже подобається дивитися у вікно – сказала ФА, і оселилася між першим і другим поверхом.

Сестричці Соль сподобався чомусь другий поверх.

Гаразд, між другим і третім поверхом житиму я, – сказала ЛЯ, – мені дуже подобається підніматися сходинками.

А Сі – була найсміливішою дівчинкою, тож і захотіла жити на третьому поверсі.

Жили сестрички кожна на своєму поверсі, співали. А пісенька той не виходила в них. Все одноманітною було.

А давайте заспіваємо всі разом, – запропонувала якось сестричкам нота Ля. – Можливо пісня веселіша буде?

Заспівали ноти хором, та вийшов у них шум. Як вони тільки не намагалися співати, та все марно. Засмутилися сестрички:

Хто ж нас співати навчить?

І раптом чують гарну пісеньку, яка лунала за вікном, дивляться – а на верхівці дерева сидить соловей та співає.

Навчи нас співати. Соловейку!- попросили вони.

Гаразд підспівуйте за мною, та й навчитеся: Тьох-тьох-тьох!- заспівав соловей. За ним і заспівали нотки, але натомість пісні вийшов лише писк такий що й соловей злякався та й полетів.

Зневірилися сестрички, хотіли вже зачиняти віконця, та раптом побачили як по дорозі йде Жінка співає та й ще руками в такт пісні розмахує.

І ноти закричали:

Постій, зачекай, Жінко, навчи нас співати! Гарна в тебе пісня дуже!

Щоб навчитися співати – треба вам знати як кожна з вас звучить! Знаєте? – Знаємо, знаємо – відповіли сестрички. – Тільки так і співаємо – кожна свій звук.

Тоді запам’ятайте,- каже Жінка,- коли я буду співати, нехай кожна з вас підхвачує в пісні той звук, який вміє співати тільки вона сама, тоді ви зможете збудувати гарну мелодію

А коли ми будемо разом співати? – запитали сестрички.

Ніколи – відповіла Жінка – Інакше крім шуму у вас нічого не вийде.

Заспівала Жінка, і заспівали ноти так , як вона їх навчила. Вийшла пісня точнісінько така, як у Жінки. Зраділи сестрички. Тоді навчились вони співати як співає і вітер, і струмок ,і соловей.

Відтоді нотки-сестрички не сумували. А в їхньому королівстві завжди лунали чудові пісні.

Консультація на тему: «Навіщо дитині потрібна музика?»

На це запитання відповідають не педагоги, а й батьки. Звісно, скажуть вони, ми хочемо бачити своїх дітей всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Але що саме приховується за цими словами? Загальне уявлення, звичайно, є у всіх, але у кожного своє.

Нині ситуація в дитячий музичній педагогіці нагадує вислів з однієї казки: „піди туди, не знаю куди”. Але ж деякі талановиті, творчі педагоги самі знаходять незвичайні, цікаві форми роботи з дітьми. Їх успіх у музичному вихованні пояснюється розумінням інтересів і потреб дитини.

Діти, в свою чергу, завдяки таким педагогам, розкривають свої серця, перетворюючись у ельфів, які розуміють „мову вітру і квітів”, а також „бачать музику” і „танцюють вірші”. Такі педагоги вносять у практику музичного виховання свій досвід, і батьки бажають віддати саме до них свою дитину.

А що робити іншим музичним педагогам, які хочуть дещо змінити у своїй роботі? Вихід є – потрібно навчитись працювати по-іншому, взяти за основу педагогіку, в якій не дитину пристосовують до методики, а методику до дитини.

Не можна ввечері лягти спати однією людиною, а вранці прокинутись іншою. Тому і неможливо усе змінити миттєво. Ключем до розвитку дитячої музичної творчості може бути система К.Орфа, основними тезами якої є:

— ставитися до дитини, як до особистості, поважати її та приймати будь-які її індивідуальні вияви;

— створювати на заняттях атмосферу гри.

Елементарне музикування з інструментами К.Орфа як одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників вже практикується муз керівниками в дитячих садках.

Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тієї великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування.

Добре розуміючи, що будь-яке музикування неможливе без попередньої копіткої роботи з оволодіння елементами музики, потрібно на кожному занятті поєднувати елементарне музикування з навчанням найпростіших елементів музичної мови. Проте головним є саме музикування, бажання дітей „спілкуватися” з музикою, співати та грати колективно, дістаючи від цього задоволення.

Головні завдання, які повинен ставити перед собою музкерівник на занятті:

— допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;

— сприяти практичному засвоєнню музичних знань;

— створити передумови до формування творчого мислення;

— розвивати творчу уяву та фантазію дітей;

— формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.

Ефектним є поєднання музичної педагогіки К.Орфа з сучасними методами дитячої музичної педагогіки. Допомагають у розв’язанні завдань виховання творчих музичних здібностей дітей два основоположних методи – метод активізації творчих здібностей дитини та метод моделювання музичної мови.

Метод активізації творчих здібностей – це керована педагогом дитяча творчість та створення умов для її вияву, що сприяє формуванню креативності та незалежності мислення.

Метод моделювання – це спосіб або механізм навчання дітей музичної грамоти. Моделюватись різними способами можуть ритмічні та звуковисотні відношення, темп, ритм тощо. Без використання моделювання надто складно навчати дітей елементів музичної грамоти.

Заняття з розвитку творчих музичних здібностей дітей слід проводити, поєднуючи два таких важливих розділи, як навчальне та творче музикування.

1. Навчальне музикування – це ознайомлення дітей з найпростішими елементами музичної мови та навчання дітей вмінню практично використовувати їх у роботі над формуванням звуковисотного слуху та метро ритму.

2. Творче музикування – це імпровізаційно-творча „гра в музику” в найрізноманітніших формах, поєднуючи музику, мову та рух. Мета цього музикування полягає в розвитку творчих здібностей дітей та їх навчання дії. Саме тому воно формою та змістом більшою мірою відповідає природі дітей дошкільного віку та принципам ігрових методик, наявних у світовій практиці.

Основними видами діяльності на заняттях з елементарного музикування є: спів, гра на дитячих музичних інструментах, мовно-ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі. Окремо потрібно розглянути такий розділ, як активне слухання музики. Сучасна дитяча музична педагогіка дедалі частіше рекомендує не просто пасивно слухати музику, а поєднувати сприйняття музики з будь-яким рухом. Слухати музику і одночасно і одночасно чути її, реагувати діями на окремі її елементи – метр, ритм, динаміку тощо – це і є активне слухання музики. Починати творчі музичні заняття можна з комунікативних ігор. Що таке комунікативні ігри? Це ігри для формування навичок спілкування дітей. Такі ігри допомагають не тільки створенню відповідної атмосфери на занятті, а й вирішують цілий комплекс педагогічних, моральних, та психологічних завдань. Це свого роду розминка, що залучає та заохочує всіх дітей до спільної діяльності. Багатим і мудрим джерелом таких комунікативно-рухливих ігор є український фольклор, як поетичний, так і музичний.

На музичному занятті дитині потрібно дати можливість бути самим собою. Дітям потрібна музика, а не розмови про неї. Хіба це не найважливіше?

Тому головним на музичних заняттях не є створення музичних шедеврів, а сам творчий процес. Творчість дітей тут розуміється як вміння і бажання зробити щось по-своєму. „Зіграй, станцюй, як ти хочеш”, — ці магічні слова відчиняють перед дитиною ворота у світ фантазії. Важливо співати, гратись, рухатись, придумувати, змінювати, слухати власне виконання та виконання інших дітей. Можливість зробити по-своєму (добре придумав, цікаво продемонстрував, гарно повторив) дає змогу дитині бути індивідуальною, неповторною.

Творче музикування допомагає грати багатопланово – грати і грати: грати на інструментах з елементами музики ( ритмом, тембром, динамікою), грати один з одним, розігрувати сюжети пісень, грати разом, створювати ту неповторну атмосферу спілкування, в якій всім затишно і весело.

Велику увагу на музичних заняттях приділяють музикуванню з використанням „звуків жестів”. Звукові жести – це гра звуками свого тіла: плескання, клацання, тупання, цокання. Ці „інструменти”, якщо їх можна так назвати, надані людині природою. Наприклад, на занятті діти пригадують невеличкий вірш, можна запропонувати його озвучити. На допомогу приходять „звучні жести”. Діти розуміють, що вірш можна декламувати і водночас плескати руками по колінах або клацати пальчиками першу частину, а другу тупати ногами. Можна лише уявити собі, скільки варіантів складають діти! цей вид музичної діяльності доступний, і важливо те, що він розвиває творчі здібності кожної дитини, особливо у взаємозв’язку з мовою і рухом.

Результатом творчої діяльності на занятті стають різні види імпровізації. Рухові, інструментальні, інтонаційно-мовні імпровізації та різні їх комбінації, правильно організовані муз керівником, допомагають практично вирішити питання, важливе для музичної педагогіки, — вчити і виховувати через творчість. Дитячі імпровізації є колективними. Вони дають можливість кожній дитині знайти своє місце, незалежно від рівня її музичних здібностей. Роль дитини може бути дуже невеликою, або й навіть простою. Але важливою є участь у музикуванні.

Окремо потрібно наголосити на музичних інструментах. Використовуючи звичайні, фабричні інструменти, потрібно використовувати також інструменти, виготовлені з природного матеріалу. Музичні іграшки допомагають дитині зрозуміти, звідки і як саме народжуються звуки. Ігровий світ можна озвучити звичайними ігровими інструментами. Наприклад, прокидається вранці сонечко – легеньке побрязкування на залізній паличці. Голос кікімори діти можуть показати, зігравши на звичайному свистку.

Творчо підійшовши до використання саморобних музичних інструментів, можна навіть озвучити якусь казку.

Ожин з видатних західних психологів А.Маслоу пасав: „Ми мусимо вчити дітей бути творчими особистостями, здібними до сприйняття нового, а також до вміння імпровізувати”. Нам нині потрібно виховувати дитину, яка відчуває себе сильною, сміливою. У час швидких змін діти мають вірити в свої сили, не боятися пробувати і помилятися, варіювати, аж поки не буде знайдено правильне рішення.

Музичне виховання дитини в сім’ї.

Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.

Багато дітей дуже емоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.

Зацікавленість до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленість і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

— яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

— пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З’ясувати, чому саме так вона хоче його назвати.

Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.

Розвивати вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок, оповідань, тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім’ї атмосферу любові до музики, якомога схвалювати потребу дитини проявляти себе в музиці. Треба пам’ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.